За чим так плаче цей осінній день?
По шибці сльози, чи спливає вічність,
Закам"яніла в небі вся трагічність,
Шукаю в краплях я слова натхнень.
Ридає день - в душі латає діри:
Під небом цим в усьому є душа,
Колись так зорі падали з Ковша,
Теж плакали, а хтось у щастя вірив.
Стомився дощ... Скінчилася печаль?
Біль відступив, полегшало... Буває...
Нічого вічного під небом цим немає
Не вічні й сльози, що змивали жаль.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: синяк