Засмучені димом червонії очі
Знову чекають на теплії ночі.
Щоб снилися знову обійми й світанки,
В рожевому димі танцювали до ранку.
Щоб вітер кружляв в повітрі кохання,
А море раділо й дарувало зітхання.
Червонії очі в тумані рожевім
Навіщо вам сльози в саду яблуневім?
Задимлені очі... плачуть в саду...
І просять ще дайте і дайте вогню.
Щоб казка тривала, вогонь не згасав,
І знову у димі ти попелом став...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Mezu Svitlana