Заграй , кобзарю!
О , де ви є славні козаки кобзарі?!...
Щоб розбудити тих,хто міцно спить.
Не співають, веселих пісень солов'ї
Повсюди, шансон лунає,і звучить.
Чути, захриплий голос і язик чужинця
Під мурку , витанцьовують молоді.
Розчервонілись , білі личка від винця
І підспівують, хором блатні пісні.
Ой, візьми,кобзарю кобзу в руки свої
І заграй, ми пісню на струнах голосних.
Прожени ,тугу з серця ...печаль, жалі
Ту пісню ,що воскресає мертвих і живих.
Одягнули вишиванку сіроманці
В корчмі, святкують ,п'ють ...і гуляють.
За ними,услід куриться дим у танці...
І про своє рідне , вони забувають.
Як дикарі ,топчуть синьо-жовтий стяг
Та насміхаються, зі всього святого .
З меншого брата, друть кожуха і лах
Всі хочуть,рівнятись на дядю крутого.
Слухають,Владімірський централ
І Читають,вірші не Кобзаря , а "Реп".
Кусає,язиком до крові зміїний жал
І мовчить,від бід різдвяний вертеп.
Крає ,серденько матері сиротинці
Вдові ,і діточкам що втратили тата.
І фору, дають чужим пісням вкраїнці
А на могилі,мліє за сином Україна мати.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Чайківчанка