Молодії літа наші
Колись вгору підіймались,
Тепер котяться згори,
Нача тії гарбузи.
Роки...Роки...Вас немало
Нам зозуля накувала.
І зогледітись не встигли -
Як промчались, десь поділись.
І серпанком легким срібним
Русу косу ви покрили,
На чолі лишили зморшку,
Молодо лиш сяють очі,
Їх ви не змогли змінити,
А ще серденько.Любити
Не втомились вони й досі,
Хоч прийшла життєва осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський