Йде Марія з тобою в дорозі –
І сама, і з Дитям на руках.
Очі сині за душі в тривозі,
Що маліють у власних вавках,
Ти в біді – і Вона в насторозі.
Ти долаєш пороги круті –
Мати поруч, вкрива Омофором.
Ти радієш в життєвім путі –
Її лик із усміхненим взором,
Осяває дні темні, пусті.
І, молитву почувши, Пречиста
Під Покрову бере усіх нас.
І ця мить – дивовижна, врочиста,
Бо єднає із Небом в цей час,
Просить Матінка Сина за вас.
Богородице наша Єдина,
Під Покровою, в ласці небес
Хай розквітне народ, Україна!
Мудра Матінко, прошу чудес:
Збережи нам єдине, нетлінне!
14 жовтня 2020
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2020
автор: палома