Дріботить день осінній смутком
крізь дощі...
Тонко зіткані ми із щастя
у душі.
Б'ється пульсом той поклик бути
радісним
глушить бігом життя тривожним,
суєтним.
В добрім сміху, у ніжній фразі,
у очах -
хоч тяжіє та світу важкість
на плечах,
хоч роки заплітають мрію
в спогади -
ми шукаєм її повсюди
поглядом.
Теплим словом, чи добрим вчинком,
ніжністю, -
ми шукаєм ту радість світлу
внутрішню,
бо ж так тонко нам ткало щастя
у душі...
Дрібно сонце цей день торкає
крізь дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2020
автор: Мар’я Гафінець