Постійно хтось комусь та й заздрить.
Чужому успіху не радий,
Його аж завидки беруть,
Чому ж не так, як він живуть.
Таки живуть, не доживають,
Чому їх люблять, поважають.
Життя ж таким як є сприймають.
Чому не скиглять і не плачуть,
Пліток про інших не збирають.
На них уваги не звертають,
Працюють, люблять та кохають
І навпіл ділять завжди радість,
За це усе бере їх заздрість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський