Це наша осінь, любий, стигла осінь
Нам влаштувала теплий променад.
А листя просить, шурхотінням просить,
Щоб повернутись у затишний сад
Років минулих, незабутніх й досі,
Де ми удвох щасливі й молоді…
Вже вкотре світла осінь на порозі
Складає ікебани золоті.
А ми втішаємось красі безмежній,
Як сонячний кружляє листопад.
Солодку осінь, в миті ці бентежні,
Не повернути вже вітрам назад.
*Світлина нашої 4-х річної онуки Анастасійки (фотографині)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Lana P.