[b]А [/b] пам"ятаєш мить чарівних літ,
[b]Я[/b]к ми зустрілись трепетно з тобою,
[b]В[/b]есна нам дарувала ніжний квіт,
[b]О[/b]звучивши таємною красою.
[b]Л[/b]евада зеленіла з кожним днем,
[b]О[/b]голені місця вкривали трави,
[b]Ш[/b]овкові квіти ніжно під дощем
[b]К[/b]расою натискали всі октави.
[b]О[/b]хоплений в чарівності весь світ
[b]Ю[/b]рлився непомітною ходою,
[b]З[/b]"єднавсь навіки синьоокий квіт,
[b]Я[/b]кий так вабив ніжною красою.
[b]В[/b]еличність почуттів, той смак земний,
[b]Л[/b]етівши, ніби пташка до сердечка,
[b]Я[/b] також пам"ятаю світ весни
[b]Л[/b]источками де викладена стежка.
[b]А[/b] зверху іще квіт її встеляв,
[b]С[/b]ховавши у красі незнану вічність,
[b]Я[/b]к до нестями любий ти кохав,
[b]В[/b]кладав в чарівність всю любов і ніжність.
[b]І[/b] слухати кохання неземне -
[b]С[/b]плелися в почуттях синхронні зваби,
[b]Н[/b]аступна мить ще більше оживе
[b]І[/b] знов заграють радісно октави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик