Навколо нас паркани
решітками і штабами ростуть -
стальні ліани -
не дихають, не люблять, не цвітуть
Вони - наша безпека
від грубої ворожої руки,
під ними навіть спека
ламається на жовті щільники
І тільки ясен смілий
вростається у металевий дріт,
свій ствобур задубілий
тримає міцно, мов живий магніт
Нехай кору стискає
і ріже сірий холод на роки -
крилатки він пускає
до милої гарячої щоки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2020
автор: 3^4