... я не хочу нічого вище
щоб лиш зрідка почути тишу
в якій ми
без тривог і думок захмарних
опустошених і безбарвних
між людьми
із очима що повні часу
із знанням що без тебе згасну
лічить дощ
кроки нам що зведуть докупи
відстань губить тони і звуки
мовчки то ж
нас ховає гостинно тиша
і не треба нічого вище
тільки сни
як губили й знайшли дороги
один одного вкравши бога
у весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2020
автор: Мар’я Гафінець