Посмішка

Посмішку  зручну  надіну  і  вийду  на  сцену.
У  виконанні  подій  особисті  бажання.
Не  посягну  на  безвихідь,  порада  прощення.
Попіл  залишу  вогню,  відступив  від  питання.

Дуже  не  зручно,  пронизує  холодом  душу.
Зробиш  помилку,  не  виправиш,  але  можливо.
Не  потонувши  раніше,  крокую  по  суші.
Бути  собою,  малює  життя  перспективу.  

Посмішки  щирої  дуже  бракує  терпінню,
людям  начхати,  думки  опонентів  негожі.
За  огорожу  закинуте  марне    каміння,    
посмішка  значима  зброя,  злобу  переможе.      

©  Сергей  Куринный        ‎‎‎‎  ‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎28  ‎мая  ‎2020  ‎г.,  ‏‎12:23:50

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2020
автор: Сергей Куринный