зажмуреними пальцями по склу,
що дивиться в міждушшя неохоче,
тривожу щось спокійно-непорочне
-
пульсуючу в артеріях смолу.
себе все не знайду в осінній млі
і місто впало в кому.
спить панічно.
боїться (як і я) всіх пересічних
і зневажає світло ліхтарів.
мости горять,
а ми з тобою - ні,
споріднені міжсвіттями,
в облозі.
я пальцями по склу, мов по волоссю
вдивляюсь,
чи пульсуєш
ти в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: дівчина з третього поверху