Весь Світ в руках – це не можливо,
Бо навіть власний обпікає часто так,
Фортуна, як життям би не крутила,
Та Бог розверне на потрібний шлях…
Ми мов піщинки в Всесвіту польоті,
Й своїм життям не власні управлять.
Пророцтва звук у кожній новій ноті,
Які Господь зуміє вчасно прошептать…
На Колесі Життєвому мандруєм,
Хоч Світ й без нас кудись летить…
Якщо ж Всевишнього не чуєм –
Життя тоді пуста, даремна мить.
У кожного в житті є перевали,
Де спокій, а чи тихий водопад,
Життєве Колесо не має влади,
Якщо буття нікчемне, невпопад…
Усе в житті для чогось задум має,
Не наш, можливо, але в Небесах –
Душа й в зачатті миті не впіймає,
Якщо відчує невимовний страх…
Ми тут сьогодні, бо це Божа Воля
Й лише для Нього ми повинні жить,
Бо навіть промінь, що на підвіконні,
Не просто так з Небес туди спішить…
У кожного в житті свої турботи,
Одні, неначе злидні, хоч в шовках,
А інший рулить й не збавляє обороти,
Свідомо свій шукає справжній шлях.
На Волю Божу покладає завжди віру,
Але ніколи просто з течією не пливе,
Бо лиш того Господь прийме офіру,
Хто наріканнями ніколи не живе…
Весь Світ в руках – це не можливо!
Тож научімось управлять своїм –
Вогонь душі підтримуймо сміливо,
Допоки день останній не згорів!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
2.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2020
автор: Lilafea