Бабине літо

Красива  у    буднях,  велична  у  свято,
Плодами  багата,  щедра  в  житті…
Для  Осені-Жінки  в  богині  все  взято…
Образ  її,    і  простий,    і  святий.

Приспів:
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
Ще  душу  її  зігріває  теплом…
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
До  скроні  торкається  сивим  крилом…

Завмер  у  чеканні  цей  світ  золотистий…
Бавиться  пензлем  красуня  руда…
Ключі    журавлині,  сумні,  голосисті
Млосно  крізь  тишу,  кричать:    молода!...

 Приспів:
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
Ще  душу  її  зігріває  теплом…
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
До  скроні  торкається  сивим  крилом…

Ночі  холодні,  з  колючими  зорями,
Ранки  шершаві,  мов  руки  її.
Душа,  як  те  поле,  турботами    зорана…
Де  й  досі  співають  пісні  солов’ї.

 Приспів:
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
Ще  душу  її  зігріває  теплом…
А  бабине  літо,  а  бабине  літо
До  скроні  торкається  сивим  крилом…

01.10.2020
Л.таборовець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Любов Таборовець