Сховала ніч у тишу срібні роси,
Зерном дозрілим ранок шелестить.
Поля ще теплі, квітнуть собі й досі,
Та сонце он берізку золотить.
А літо дні по зе́рнятку торочить,
Отак минуло, і на серці щем.
Душа душі торкнутися ще хоче
І трохи літа… Ще, іще, іще…
Отак й живемо в тузі за прекрасним,
Уже й крізь памˊять все кудись іде.
Іще очам так солодко і рясно,
А осінь вже сумні думки пряде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Олена Жежук