Повис в повітрі цигарковий дим,
На дні чашки останній ковток кави,
Цей ранок видався мені сумним,
Хоча й щоб сумувати немає підстави.
Вдень сонце вибралось з-під сірих хмар,
Й ще так ласкаво усміхається,
Немов літо красне знову настало,
А не зима білосніжна наближається.
Одне!Те, що вчора, сьогодні, завтра -
Не вистачає його очей блакитно–сірих,
Тужить душа…знаю не віриш, це моє назавжди,
Вмила обличчя водою із калюжі… А так віриш?
01.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Іра Задворна