-Ой, ти калино, гарная врода,
Чому до мене вийти не хочеш?
-Не приходь більше, тебе не знаю,
Другу дівчину, її кохаєш.
-Тільки тебе, моя люба кохаю,
Що таке кажеш, серце вмирає.
-Дружка сказала, ти маєш іншу,
Бачила те́бе вчора так пізно.
-То приїзди́ла до мене сестра,
Її проводив, бо пізно ішла.
-Ти мені правду говориш, любий,
Якщо збрешеш, Всевишній осудить.
-Побере́мося, люба з тобою,
Я чоловіком, а ти "жоною".
Будемо в щасті купатися ми,
Наша родина: ти, я із дітьми.
Народиш доньку на тебе схожу,
-А син на батька, з тобою згоден.
Станем радіти щастю своєму,
Ти найкраща, калино у мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Валентина Ярошенко