Сміливий вітрисько, вихором літав
Над лісом, в гаєчку, впевнено вештав
Та втратив, при долині свою силу
Стрів осінь - панянку, красуню милу
Ніжно, тихенько, грайливо заводив
В танець і такт, між нотами знаходив
Вона вуаллю вишитою вкрила
Ніжно і впевнено, тож замала крила
Всюди мереживо багряне ткала
В золоті фарби, землю прикрашала
Ховала погляд, свій сором`язливо
Червоний колір, раптом так сміливо
Під ноги вітру впевнено стелила
Йому моргала та й розвеселила
В міцних обіймах задоволено співав
У поцілунку….. Сховався поміж трав…
01.10.20р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Ніна Незламна