Пригублю я свій келих вина
І відчую краплинку любові,
Чую стукає ніжно весна,
Поєднавши розгублені долі
У саду де трава-килимок
Тихо, мило запрошує в гості,
На поляні яскравість квіток,
Що виблискують ніжно на сонці
В"ється стежка знайома вузька,
Кущ калини стоїть на узбіччі,
Сміло, трепетно б"ється душа,
Ніби зоряний шлях у вічі
Поєднала кохані серця,
Що вібрали красу насолоди,
Ніжним сяйвом торкнулась лиця,
Ніби дотик красуні-природи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик