Ми раніше йшли до школи,
Вчителі навчали нас.
Та зловісний вірус - “Ковід”
Перекрив дорогу в клас.
І робота зупинилась
У матусі й татуся!
У квартирі опинилась
Під замком сім'я уся.
“Ковід”-вірус кардинально
Світ змінив за кілька днів:
Враз все стало віртуальним —
Всіх комп'ютер полонив.
Бідкаються мама й тато:
Їсти требі тричі в день,
На життя їм грошеняток
Заробити як? І де?!
Ми запаси всі вже з'їли,
Й консервації — також,
Усі разом маски шили,
Та від них — мізерний грош!
Тато на останні гроші
Нам з сестричкою обом
Телефон купив хороший,
Називається — смартфон!
Вчителі тако'ж удома,
Ковід всіх загнав у кут,
А навчають по смартфонах,
І завда'ння задають.
Тож тепер і мама, й тато
Заміняють вчителів,
Тільки їм ніхто не платить
Ані гривень, ні “Єврі'в”!
Ох, біда, біда настала
І у сім'ях, й на Землі...
Тож невже всим світом правлять
Оті віруси малі?!
Озирнімось навкруг себе:
Живемо серед сміття!
Ковід — знак:
МІНЯТИСЬ треба!!!
Не губити Майбуття!!!
09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Людмила Григорівна