Свідчить наше життя - кожний себе вважає нужденним.
Та не в згоді з собою буття... Росте егоїзм що день.
І господарем зирнув туди-сюди, ходить вагомо...
То знедолить, то знеславить, то закине якось в гору.
Сила закону природи собі суперечить завжди.
Рід людський існувати може непогано без нужди.
І здається, де ще є такі багатства на планеті?
Україна. Народ дихає брехнею, бачить нелад...
Кожний так гарно говорить про співчуття і прихильність.
При народі навіть пробує в роботі не схибити.
Разом з тим плодовито людей обманює і краде.
Ворожба вузлом тисне. Бідних доля у прорву веде.
Кривде, зраджує людину брехня, збиває з дороги.
В більшості випадків шкодить іншій істоті, природі.
Розійшлись у всіх шляхи прямо то криво і -навпрошки.
Вибори і кроки...За гроші продаються земляки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2020
автор: Маг Грінчук