Дует

Сіла  сутінь  м*яка,  мов  куріпка,
мов  несміливий  дотик  плечей.
Десь  заграла  схвильована  скрипка,
Їй  завторила  віолончель.
Так  тривожать  ці  звуки  прозорі,
і  дорога  в  безлюдні  поля!
Кличуть  землю  покинути  зорі,
закликає  спочити  земля.
Десь  фіалка  запахла  кріпко,
наче  подих  небесних  пустель.
З  ніжним  зойком  замовкла  скрипка,
заніміла
віолончель.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: Рясна Морва