Пробач, що не зміг розлюбити достойно
Що стільки завдав тобі болю й жалю
Я просто збагнув несподівано щойно
Що я тебе й досі безмежно люблю
Що це не захоплення й фантазування
Як часом здавалось тобі дотепер
А справжнє, наївне і грішне кохання
Пробач, що кохаю заміжню тебе
Якби ж ти мені лиш подобалась просто…
А так я шалію від тебе без меж!
Без тебе на серці і сумно, і млосно
Такої як ти вже ніде не знайдеш
Пробач, що не зміг зупинитися вчасно
Що стільки між нами тепер ворожби
Нехай ми ніколи не будемо разом
Але я кохаю тебе назавжди…
29.09.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: Чорнобривець