Пішла Маня на базар,
Вся у сріблі й златі.
Роздивилась на товар:
Що ж тут вибирати?
Те не свіже, те гниле,
Все тут не годиться.
Ніби є все, та не те.
Де ж його скупиться?
Перебрала все руками,
( нігті нафарбовані).
Всіх назвала жебраками,
Пішла задоволена.
Засміялись їй всі вслід -
Ноги ж не помиті!
Від парфум - такий сморід,
Хоч вся в оксамиті.
Не тримай свій гонор, Маню,
Будь простіша у житті.
І сходи ти краще в баню,
І будь щедра в доброті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2020
автор: Н-А-Д-І-Я