Ми тут одні... Кругом тінистий сад
Розлив пітьму і аромату хвилі,
Лиш де-не-де вертаються назад
Заходу сонця промені безсилі.
Ми тут одні... О, говори ж мені,
Все говори, що ти сказать хотіла,
Що довго так в душевній глибині,
Мій друже, від усіх ховати вміла!
Ми тут одні: ні жадібних очей,
Ні чуйного і сторожкого вуха
Німий дозор в блаженний час оцей
У нас не збурить люблячого духу.
О, говори!.. Тут, біля милих ніг,
В душі моїй я марно слів шукаю,
Котрими я би виразити міг, –
Як я щасливий, як тебе кохаю.
Николай Греков
Мы здесь одни… Кругом тенистый сад
Мы здесь одни… Кругом тенистый сад
Разлил и тьму, и волны аромата,
Лишь кое-где из-за дерев глядят
На нас лучи горящего заката.
Мы здесь одни… О, говори же мне,
Всё говори, что ты сказать хотела,
Что долго так в душевной глубине
Ты ото всех, мой друг, скрывать умела!
Мы здесь одни: ни любопытных глаз,
Ни чуткого и бдительного уха
Немой дозор в блаженный этот час
Не возмутит в нас любящего духа.
О, говори!.. Но здесь, у милых ног,
В душе моей напрасно слов ищу я,
Которыми бы выразить я мог, —
Как счастлив я и как тебя люблю я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Валерій Яковчук