О, не забуду я тих днів зачарування,
Тих пристрасних ночей, що сповнені і мук,
І мрій незбутніх, і гарячого бажання,
Коли в душі пекло очей твоїх сіяння
І трепет викликав твоєї мови звук!
Як розказати все душа моя хотіла!
Та, як дитя, перед тобою я стояв,
Слова мої в устах і гасли, і німіли
Ні, ні, не знаєш ти, як пристрасть там кипіла,
Як я блаженствував і як також страждав;
Я пам’ятаю все, – як травень цвів неспинно,
І соловей в саду виводив знов і знов.
Він в молодій душі численних мрій причина!
Тягнув мене туди, де розцвіла шипшина,
Що клала тінь в твоє відчинене вікно.
І бачив я не раз в ті дні, як розпліталась
Коса хвиляста; як із білого плеча
Сорочка біла ненароком опускалась,
Як мила тінь мені мелькала і ховалась,
І потім гасла там запалена свіча...
Николай Греков
О, не забуду я тех дней очарованья
О, не забуду я тех дней очарованья,
Тех пламенных ночей, исполненных и мук,
И грез несбыточных, и пылкого желанья,
Когда мне душу жгло очей твоих сиянье
И трепет возбуждал мне милой речи звук!
Как высказаться вся душа моя хотела!
Но, как ребенок, я робел перед тобой,
И речь моя в устах и гасла, и немела...
Нет, нет, не знаешь ты, как страсть моя кипела,
Как я блаженствовал и как страдал порой;
Я помню: всё цвело; был май; весны любовник,
Пел соловей всю ночь в саду, где так темно.
О, в молодой душе он многих грез виновник!
Он влек меня туда, где расцветал шиповник,
Бросая тень в твое открытое окно.
И видел я не раз в те дни, как расплеталась
Коса волнистая; как с белого плеча
Сорочка белая нечаянно спускалась;
Как тень мне милая мелькала и скрывалась
И гаснула потом горевшая свеча...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Валерій Яковчук