Колись була я за кордоном,
Де спека серед гір гуля,
Та під торговим павільйоном
Знайому мову чую я:
- Откуда Вы?
- Мы все из Минска,
А Вы?
- Из Киева.
- Давно?
- Позавчера, - чутна російська,
Ми земляки, майже одно.
- Ваш президент такой веселый,
Такой смешной, такой чудак…
Мовчу. Та погляд, мабуть, кволий,
Народ обрав. То шут, то кат.
Згадала виборчі дебати,
«Цирк» на колінах, сміх… кіно.
Без досвіду що зможе дати?
І схоче він – та зелено́.
Згадала жіночку, цитую,
Таким на все та всіх начхать:
«Я за него проголосую,
Толку не будет. Хоть поржать…»
Шевченкові слова не чують,
Хоча б замислились. Дарма.
Поки що сумно констатую:
Обрали – «ржите, господа».
29.09.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Одарка з Тавріди