[i]« На війні як на війні... »[/i]
Факт
Як не добивайся тої волі,
а за неї треба воювати,
спекатися юди на престолі –
осліпити очі окупанта.
Іч, яка комедія? І досі
ситі комуняки – ревізори,
а свої у дошку прокурори
є те саме, що і мафіозі.
Ну яке у біса перемир’я
із ордою, що не знає Бога?
Вискубаємо орляче пір’я,
отоді і буде перемога.
Ну які угоди із чортами?
І яка Європа нам поможе,
поки на чолі із єрмаками
в офісі – агенція ворожа?
Нафіґ ці лукаві людолови,
ці куми диявола по вірі,
палачі ідеї, волі, мови,
хижі звірі у овечій шкірі?
Та у влади інші є ізгої.
У її прицілі: «майдануті»,
волонтери, укри,
...звіробої!
Та – нічого...
Якось має бути,
поки незахищені герої
захищають
світові
редути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: I.Teрен