Коло коробки кіт сидив.
Хотів підпертись, не зумів!
Хвостатий нігті розпустив,
В коробку гострі запустив!
Причепом вiн посунув хатку,
Може там ще можна й спатки?
В хатку влізти може можна?
Ще на що вона спроможна?
Кіт сховався - ціла хата!
Сісти можна, можна й спати!
Можна й вилізти, і влізти,
Тут котові повно місця!
Тільки тут біда маленька,
Стіни надто вже тоненькі!
Хатка трішечки трясеться,
Коли котик підведеться.
Щось не так, як зачепляєш,
Хатка враз на бік лягає!
Хватить тут все оглядати,
Час прийшов смачно поспати!
Два з м’ячів в коробку впали!
Доля хати вся пропала!
Хату треба вибирати,
Щоб було спокійно спати,
На диван кіт перебрався!
Потягнувся й причесався!
«Все нове, що нас дивує.
Хай чекає, поки сплю я!»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: