Пролітала птаха, низько над водою
Приспустила крила, вмилася сльозою
Зарябила річка, хвилі в жабуринні
Ой, щемить під серцем - день розлуки нині
Вітерець гойдає, серденько тріпоче…
Далека дорога,відлітать не хоче
Й покидать гніздечко, де зросла,раділа
Де посеред ночі, зіронька ясніла.
Як стрічала ранки, весело співала
Злітала до неба,землю прославляла
Їй рясніли роси, мережки сріблясті
Добре тут жилося, купалася в щасті
Чарівній калині й сонечку всміхалась
Привітно віталась… і в промінні гралась
Тішилась землиці в пишнобарвних квітах
Сумніви ховала… в зависоких злетах
Пролетіло літо, осінь сизокрила
З хмарами густими небеса накрила
Прийшов час прощатись - відліта в зажурі
Вірю - знов прилинеш, пройдуть зими - бурі
Пролітала птаха,низько над водою
Приспустила крила…. вмилася сльозою
Зарябіла річка, хвилі в жабуринні
Ой,щемить під серцем - день розлуки нині.
13.09.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Ніна Незламна