Жовтий листочок упав на долівку,
Дерева тягнули до сонця голівку,
Хором так дружно на землю злітали,
Неначе у танці разом закружляли.
Їх вітер до неба ввись підіймав,
А потім стелив кольорову доріжку,
Кожен листочок по осені знав,
Що треба лягати в ряд по обніжку.
Червоний листочок знатний красою,
Любить вмиватися вранці росою,
Личко до неба своє простягає,
Червоного кольору більше бажає.
Зелений листочок не квапиться досі,
До нього останньою стукає осінь,
Він хоче на гілці ще погойдатись,
І з пташечками так мило вітатись.
Листочки по черзі донизу злітають,
Кругом дерева вальси разом заплітають,
Воно їм на зиму колискові співає,
А потім в глибокий сон залягає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2020
автор: Вікторія Павлюк