Сьогодні перше вересня предивне,
Вчимо культуру чихання і кашлю.
Бажання маску викинуть нестримне,
Усе закрито, мов перлина в мушлю.
І спека клята , духота, дурнота,
І чутно : десь вмирає слушна думка.
Педагогічний стиль - глухонімота,
Така дзвінка,що чуть- відкрилась сумка...
Кого ростили, то того і маєм.
Хтось все купив, хтось ревно зади лиже,
Якогось знову Моцарта вбиваєм,
І Пагагіні в пальці б'єм сміліше.
На кой нам біс Шевченкі і Костенкі,
Не дай Бог знов напишуть"Самошедших" *,
Сидить мажор, син "вора", лупить беньки,
Онуки тих, з портретів ізішедших.**
Здаєм на те, на те, вже краще б оптом,
І м'ясорубка давить оборотів,
Усіх зрівняєм ,тиском і покотом,
Тих хто міркують, емо , фріків, готів...
Ті найстрашніші, хто собі міркує,
Повинна працювати біомаса!
В майбутнім хто країну порятує,
Та й годі вже, нема на нас Тараса ...
Оксана Самохліб 2020р. @Kseni Berkeli.
*Мається на увазі"Записки сумасшедшего" Н.В.Гоголя і"Записки українського самашедшего" Ліни Костенко.
**Мається на увазі галерея кращіх людей міста, і галереї портретів директорів і заучів у школах, тобто мажори третього покоління.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Ksenia Samohleb