Подивилась осінь грізно,
Ще вчора радісна була.
Розпочався й ранок слізно,
Хмара сонце затягла.
Силував дерева вітер,
Сумував і білий день.
Голівки схилили квіти,
Не співав ніхто й пісень.
Дощик по-малу накрапав,
Давно земля чекала.
Ось виліз промінь із-за хмар,
В ту ж мить його сховала.
Затаїлися й комахи,
Якось боязно було.
Зміни сталися, не знали,
Бився вітер у вікно.
В кущах присіли горобці,
Злу негоду предбачали.
Завжди веселі стрибунці,
Навіть вони мовчали.
Сумувала чомусь осінь,
Можливо закохалась?
Довгими вдалися ночі,
На щастя сподівалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Валентина Ярошенко