Злива (дактиль)

Дощ  за  віконцем  по  шибці  полоще,  
Сіра  завіса  навкруг.  
Тонкий  струмочок  із  ринви  аж  свище,  
Краплі  сприймаю  на  слух.  

Злива  гуркоче  і  грім  десь  вдаряє,  
Стільки  налляло  води.  
Блискавка  небо  над  нами  кремсає,
Відблиск  її  аж  сюди.  

Туга  заповнила  простір  собою,  
Холод  іде  від  вікна.
Очі  скувало  як  сон  пеленою
Й  темінь  в  кутку  засина.        

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Ольга Калина