inside

в  усіх  місцях,  де  я  бував,  важко  було  так  освоїтися,
щоб  вони  мені  здавалися  раєм  на  землі,
але  я  принаймні  намагався.

блукаю,  буває,  тут  поблизу,  і  радію,  що  маю  час
і  на  прогулянки  самотою,  і  на  те,  щоб  сидіти  з  тобою.

прохолоджуюся  надворі,  і  почуваюся  добре.
хоч  не  маю  грошей  ні  копійки,  це  ще  не  привід  журитися.
та  кава,  що  ми  наварили  вранці,  була  найкращою  кавою,
і  я  ніколи  ні  про  що  не  турбуватимуся,
бо  коли  ми  тут,  ми  завжди  можемо  щось  придумати,
а  що  там  –  то  далеко,  і  нас  ніяк  не  обходить.

вечірня  пора  –  для  співів,  веселощів  та  відпочинку.
скажемо  друзям  –  прийдуть  з  печивом  та  плітками
до  чаю.  старий  віллі  джонсон  знає,  що  робиться  в  світі;
перед  сном  погуляємо  в  парку.  вітер  у  кронах  дерев
гуде  й  шелестить,  витинаючи  романтичних  п'янких  мелодій
–  сподіваюся,  ти  їх  почуєш,  і  вгадаєш,  до  чого  він  хилить.

який  я  щасливий!  ти  вмієш  готувати,  читати,  писати  –
й  ще  багато  чого,  всього  й  не  пригадаєш.
це  –  все  те,  що  нам  потрібно,  щоб  час  не  стояв  на  місці
і  не  минав  даремно  –  так  я  дивлюся  на  це.

порахуємо  наші  ягнята,  поросята,  зайчата,  курчата  –
ми  поснемо  щасливими;  будемо  і  уві  сні
разом,  а  завтра  прокинемося  вдвох  для  нового  дня.
я  тебе  так  люблю,  що  й  розказати  не  можна

inside,  jethro  tull
https://www.youtube.com/watch?v=j1VYRZF8bCs

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Alisson