Давно вже сонце заховалось
За небокрай.
Співає місяць, зорі вторять-
Спи, засинай.
Дерева кронами шепочуть
Старі казки.
Можливо стежку в сні прийдешнім
Знайдеш в них ти.
Там квіти землю вистиляють,
Завжди весна.
Там місця смутку і проблемам
Шукать дарма
Десь там дитинство, безтурботність, мабуть це рай...
Як добре, що сонце сховалось
За небокрай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2020
автор: Бердін