Впали діти з неба

Горем  сонце  почорніло!
Впали  діти  з  неба.
Україно!  Чи  ти  мати?
Хіба  ж  то  так  треба?

Чом  нехаєш,  даєш  право
Синів  убивати?
Чи  порядку  в  твоїм  домі
Певне  не  зазнати?

Пора  нечитсть  і  крадійсво
З  землі  вимітати
Треба,  треба,  та  ти  ж  мати
Провинних  шукати!

Гинуть  люди,  гинуть  діти!
Терпець  увірветься!
Не  мовчімо,  люди  добрі!
Бо  злу  так  нейметься!

З  усіх  пташок,  лиш  одненька
Поранена  сіла!
А  другіі,  бідні  дітки!
В  небо  полетіли!

Слава  Україні!  Герої!  Вам  слава!

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: