[i]« Спочатку було Слово... »[/i]
Біблія
І
Чи ризи одягаємо, чи рясу,
однакова картина житія,
в якому пізнаю себе і я...
..............................................
Долаючи нові космічні траси,.
у безмірі енергії і маси
пливе terra incognita моя.
ІІ
У просторі на три координати
ніяка сила не лякає нас
і можна жити, а не існувати,
якщо не брати до уваги час.
Але чи є початок у безмежжі
або кінець у вічної душі,
коли немає сущому межі?
У полум’ї космічної пожежі,
які не наряджаємо одежі,
усе одно щезають міражі.
ІІІ
Усе сує́тне перейде́ у Лету –
і сила духу, і душа поета,
і о́брази його ікон та муз...
оази віри: храми, мінарети
Його обітованої планети
у вічній еманації – Ісус.
В часописі лише Один існує,
чиє ім’я не поминали всує,
але ще боїмося, що позве
на Божий суд, адже у нас живе
той деміург, який усе руйнує,
аби на світ явилося нове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2020
автор: I.Teрен