Між темнорунних хмар світліє.
Якась невидима істота
Торкає небозвід рукою,
Ховає пальці за рікою.
Чубасте сонце тче полотна? —
Вкриває небо позолота.
Довкруж світає. Ніч міліє…
Гагар перегуки відлунням
Блукають межи берегами.
Птахи здіймаються юрбою,
Залопотівши над водою,
І рветься тиша батогами.
Зізнань небесних криптограми
Згасають разом з повнолунням.
Хтось відчиняє в світ фіранку,
Цикад пожвавилися звуки.
На горизонті — прояв жару.
Туман докурює сигару.
Страждає місяць від розлуки
Із ніччю — перетерпить муки,
Зник у таємному серпанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2020
автор: Lana P.