Щось бурмоче про зливи ведуча в екрані,
Про поривчастий вітер і тепле взуття,
За стіною сусід грає вальс на баяні,
За віконцем дідусь викидає сміття.
І усе, як завжди, просто дні холодають,
Зранку гріє долоні із досвіду чай,
А роки, наче листя, з життя опадають,
І летять, мов у вирій, у спогадів край.
Просто в косу вплелося тонке павутиння,
І старіють батьки, іх коротшає вік,
А в думки вже пролазить розмите видіння,
Як у вирій збирається ще один рік...
І усе, як завжди, просто літо минуло,
І під ковдрою серце, душа у пальто,
Просто осінь постукала, смутком війнуло,
Відчинила, як все, не питаючи: хто...
За стіною сусід грає вальс на баяні,
Хтось по сходах побіг викидати сміття,
І усе, як завжди, та ж ведуча в екрані,
Лиш роки опадають, мов листя з життя...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Sukhovilova