Цілує вітер посмішку твою
і промінцями сонце пестить губи.
Я осторонь закохано стою,
любуючись тобою, моя люба.
Ти – ніби келих гарного вина,
в очах іскряться бісики у тебе.
Моя кохана, квітко чарівна,
тебе таку мені послало небо!
24.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2020
автор: Олександр Мачула