Хоч літо мариться мені,
Ви чуєте осінні дзвони...?
У золотій попоні коні
Це осінь тут вже перегони
З вітром влаштовує в ці дні.
Туманом вкрились луг і гай
Птахи зимуючі затихли,
Невже забули літній рай
А стежку стелить листя з липи
Благає зиму: "Зачекай!"
Дуби, чи велетні казкові
Скидають жолуді в траву,
Зеленим листям гонорово
Сміються з жовтої обнови
Згадавши славу вікову.
Таки ж дзвенять осінні роси
Журитись марно - все минає,
Щось віднайшли, а щось втрачаєм...
Одне, про що я добре знаю,
Життя і рОки не вертають...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2020
автор: синяк