Затихло восени село:
Роботи в полі менше стало,
Сад жовтим листям замело
Тут осінь щойно мандрувала.
Стоїть у золоті вже сад
Весна і літо тільки сниться,
У відра, що стоять у ряд
Ллє воду журавель з криниці.
Давно минули всі жнива
Тчуть павуки тонкі вуалі,
І ніби справді ожива
Тепло у цих осінніх далях.
Дивна печаль у цій порі
Душі нагадує щось весну,
Вклонитись хочеться землі,
Що "літом бабиним" воскресла.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2020
автор: синяк