Розпочиналась осінь ,ми так її чекали,
Мабуть уперше я цю пору полюбила,
Дні весняні й літні частіше рахували,
Мріяли ,коли вже жовтень здійме крила.
Минали літні барви і теплі вечори,
Та вперше у душі не було цьому смутку ,
Захоплено до неба дивились догори,
Підіймалось сонечко й засіяло хутко.
Минуто ніжне літо, посипалося листя,
І календарик шепче останні дні розлуки,
На ньому намалюю коло золотисте,
Осінь. Наше щастя. Знову разом руки .
Осінь. Жовтень. Знову відмічаю,
Уже червоним кольором клітинку,
Ще трішки,зовсім трішки ,серце завмирає,
До зустрічі лишилися хвилинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: Вікторія Павлюк