Синам

Я  дітей  своїх  молила,
Я  під  серцем  їх  носила
На  весні  синів  родила.
В  Бога  долю  їм  просила.

Щоб  сини  мої  росли
Доброту  у  світ  несли.
Щоб  любили  працювати
Рідну  землю  захищати

Я  ночами  недоспала,
Годувала,  пеленала
З  татом  на  руках  носили
Кашу,  супчики  варили.

Сини  наші  підростають,
Перше  слово  вимовляють
Перший  крок  в  життя  ступають
Маму  й  тата  обіймають.

В  школу  піде  старшенький,
А  в  садочок  меншенький.
Будем  разом  всі  навчатись,
Веселитись  та  сміятись

Будем  дружно,  мирно  жити
Світ  навколишній  любити
Будуть  діти  підростати
В  господарстві  помагати

А  коли  їм  прийде  час  
Підуть  в  світ  вони  від  нас
Я  за  них  молитись  буду
Виглядатиму  повсюду.

Буде  в  кожного  родина,
Буде  в  кожного  дитина.
В  гості  будуть  приїжджати
Нас  з  коханим  звеселяти.

А  коли  мене  не  стане
Я  залишуся  віршами,
А  любов  моя,  сини,  до  вас
Буде  захистом  весь  час.
                                   Надія  Гуржій
                                         17,05,2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: Надія Гуржій(Свинар)