Стежки всі засипала осінь
Мов золотом листям жарким,
Вітри серенади розносять
Над полем самотнім таким.
Коханий, я все добре знаю
Розлука стоїть край воріт,
І пісню вже нам не співає
В гаю соловей скільки літ.
Де ж ми ту весну загубили
Для нас жовте листя шумить,
І вже не повернемо, милий
Кохання хоча б одну мить.
Чому нас ця доля спіткала
Навік вже не разом шляхи,
Нам осінь обом нагадала,
Що ми одинокі птахи...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: синяк