Як кара

Як  кара  божа  сар.на,
Як  хмара  аравійська.
Коронавірус  і  війна...
Щемить  орда  азійська.
На  троні  в.п.о.дє  орди,
Корос.ою  по  тілу.
Пл.ють  в  нас  з  Умані  ж..и,
Й  не  спиниш  знаха.нілу.
Напевно  в  Умані  бордель,
Чи  може  їх  прописка?
Пора  оп.зан.м  шрап.ель,
 Підкин.ти  у  миску.
Все  лізуть,  лізуть,  як  вужі,
Як  ж.би  на  порозі.
Несуть  вакц.ночку,  пять  джі,
Як  Томос  у  панчосі.
Із  сірко.-  одню  сат.на,
Ан.ро.дна  см.р.юча.
Украйни  бідної  т.уна,
Погиб.ль  наша  суща.
Гендлює  долярем  г.сп.д,
У  долі  всьо  п.й.аті.
Віщає  з  тєлєка  хас.д,
Хаз.йном  в  моїй  хаті.
На  еш.фот  йдуть  б.рани,
Худ.бо.  Впали  ж...  низько.
Куди  скотилася,  куди,
Занадто  прірва  близько.
Немає  спасу  від  «буття»,
З  щілин...  х.ва  –  нах.ла.
Нема  й  куточка  для  життя,
 Як  в.ші  нас  обсіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Волиняка