У СПАЛАХАХ ЗЕМЛЯ ВІД ФАЛЬШІ І ЛЖІ

У  спалахах,  земля  від  фальші  і  лжі
Привласнюють,все  що  можна  взяти.
Вже  і  свої  проти  своїх  гострять  ножі
Заклали,    маску  і  їх  не  впізнати.

Я  бачу,хто  чим  дише  і  чим  живе
І  не  буду,мовчати  як  фарисей  бреше.
Він,бачить  далеко  -далеко  чуже
Копає,під  кимось  могилу  ...хрест  теше.

Він  ,скрегоче  зубами  сичить  як  змія
Лиш    ,би  вкусити  жертву  своїм    язиком  ..
Наглість-  це  друге  щастя  "лиш  ,  би  я  "...
Здобуває,  собі    славу  чужим  трудом.

Себе  ,  вважає  генієм  з  великих...
По-    духу,  брата  принижує  її  слово.
А  у  поетиці,немає  звірів  диких
У  безнадії,  помирає  надія-мова.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
Для  п.г.в.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Чайківчанка