І знову ніч думки мої мережить,
Снуються наче біле полотно,
Життя роки рахую як належить,
Зі мною сон не дружить вже давно.
Під вікнами блукає, в шибку стука,
Чи фірткою скрипить біля воріт,
Безсоння - чи то щастя, а чи мука,
Я в нім здолала тисячі доріг.
Дитинством босоногим я ходила,
У юність мене стежка завела,
Де щиро і замріяно любила,
Де молодість стояла край села.
Не спить зі мною зірка за вікном
І місяць заглядає крізь фіранку,
Я спогади ці п"ю наче вино
І в дійсність повертаюся щоранку,
І хай говорять, що безсоння мука,
А інколи це для душі - бальзам,
Втікав мій сон, а спогад в шибку стукав,
І лікував старі рубці від ран.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: синяк